Головна       Зворотній зв'язок       Мапа сайту               Обрати мову:
   
       

Головна
   

Про нас
   

Історія закарпатського спорту
   

Федерації
   

Дитячі конкурси
   

Фотогалерея
   

Контакти
   

Зворотній зв'язок
   

 

Пошук:   

 

 



 

Футбол Закарпаття-2011. Факти й підсумки

Матеріал опублікований: 2011-11-21 13:05:04


Отож, чому футбольні клуби «Середнє», «Метеор», «Бужора», «Вишково» залишилися за рискою призерів і чи могли вони в сезоні-2011 претендувати на більш високі місця у турнірній таблиці? Із чотирьох команд, які мали всі підстави боротися за медалі чемпіонату, два старожили футболу області – «Бужора» і «Вишково», а також два новачки – «Середнє» та «Метеор», які не мають таких багатих традицій як іршавчани й вишківчани.

Середнянці стрімко ввірвалися до лідируючої групи чемпіонату області. Із першого дня перебування у вищій лізі футболісти Ужгородщини завжди боролися за високі місця. Як підсумок – у сезоні 2010 – шосте місце у турнірній таблиці, у сезоні-2011 – четверте місце. Кубок області отримав прописку саме в Середньому. Команда, на перший погляд, рівно пройшла обидва кола чемпіонату, здобувши по 22 очки в кожному. Підопічні Андрія і Богдана Андріївих за всіма показниками четверті. По набраних очках (44), за кількістю перемог – 14, за кількістю поразок – 6, за кількістю забитих – 49 і пропущених – 20 м’ячів. Це здобуток, закономірність чи непередбачені втрати? Перш за все потрібно визнати, що в Середньому були зібрані кращі молоді футболісти. Тут також одна з кращих в області комплектація. Єдиним недоліком у кількох молодих гравців команди була відсутність досвіду, що інколи накладало відбиток на гру команди, але в той же час у складі середнянців були Михайло Стегура, Руслан Соскида, Роберт Товт, Тарас Задорожний, Антон Предчук (пішов із команди всередині першого кола), Янек Ковач, Іван Скунзяк, які можуть поділитися досвідом із будь-яким гравцем. Якщо проаналізуємо гру команди, то отримаємо цікаві факти. Команда грала два різні кола. У першому середнянці потужно грали вдома, не втративши жодного очка. Було здобуто 6 перемог у шести домашніх поєдинках, забито 21 гол і пропущено всього 3. На виїзді середнянці грали відверто слабо – 4 очки з 15 можливих. Забито 5 м’ячів і пропущено 6 голів. Причому в чотирьох виїзних матчах середнянці не спромоглися забити жодного гола і лише в грі з новодавидківцями було забито 5 голів. Середнянці не забивали у Поляні, Воловці, Пістрялові та Берегові. Тільки за рахунок голів у Н.Давидкові команда з Ужгородщини покращила свою статистику. У наявності провал у виступах на чужому полі. Невже існував бар’єр чужого поля? Так, але тільки в матчах першого кола. У другому колі ситуація повністю змінилася. Команда знову набирає 22 очки, але на цей раз вдома тільки 7 (із них 3 середнянці отримали за неявку ФК «Ф.Медвідя»). Тобто, в самих поєдинках здобуто лише 4 очки. Зате на виїзді підопічні тренера В’ячеслава Пінковського зуміли взяти 15 очок із 18 можливих. Чому команда провалила домашні поєдинки? Саме дві домашні поразки й нічия (втрачено 8 очок), полишили команду медалей чемпіонату. У домашніх поєдинках забито 16 голів і пропущено 5. На виїзді в 6 поєдинках забито 16 голів і пропущено 7. Як бачимо, ФК «Середнє» здорово відіграв домашні поєдинки першого кола, виїзні матчі другого і, найбільший парадокс, провів невдало домашні матчі другого кола. Середнянські футболісти забили в чемпіонаті 49 голів, що становить 2,22 гола за гру і пропустили 20 голів, що дорівнює 0,94 гола за матч. У першому колі команда забила 26 голів або 2,36 гола за матч і пропустила 9 або 0,82 гола за гру. У другому колі командою забито 23 голи (з них 3 голи – це технічна поразка за неявку новодавидківців) або 2,09 гола за гру і пропущено 11 м’ячів або 1 гол у кожному матчі. ФК «Середнє» здобув 8 перемог із великим рахунком, із них 5 вдома і 3 – на виїзді. Найбільше м’ячів (5) було забито в матчах II туру з «Ялинкою» вдома, IX туру з «Ф.Медвідя» на виїзді й XIII з «Ялинкою» на виїзді. Найбільшої поразки середнянці зазнали у XXI турі у виїзному матчі з мукачівцями 1:3. (Вдома середнянці перемогли мукачівців з рахунком 4:1).

А як команда з Ужгородщини проходила кожний матч за схемою газети «Спорт тайм». Із 1 по 15 хв. середнянці забили 4 голи, а пропустили у свої ворота 3. Із 16 по 30 хв. було забито вже 6 голів, але й пропущено 5, із 31 по 45 хв. забито 7 і пропущено 6 голів. У додані хвилини першого тайму середнянці не забивали. Тобто, у першому таймі середнянці забили 17 м’ячів і пропустили 14. Цей показник є найгіршим із-поміж перших чотирьох команд чемпіонату. У жодній п’ятнадцятихвилинці підопічні В’ячеслава Пінковського переконливо не перемагали. На кожному відрізку перевага була всього в один м’яч. У багатьох матчах середнянці в перших таймах домінували на полі, але реалізація була далека від ідеальної. Правда, і команда якихось особливих завдань не ставила. Темп гри у більшості випадків був трохи вище середнього, що полегшувало завдання суперникам. Мабуть, тренувальний процес середнянців не був досконалим, що випливає з технічних показників. У другому таймі середнянці забили 29 голів і пропустили тільки 6. Це говорить, у першу чергу, про хорошу фізичну підготовку і можливість додати у рухові ближче до кінця матчу. Це ж засвідчують і технічні дані. Так, із 46 по 60 хв. було забито 7 голів і пропущено 3. Із 61 по 75 хв. середнянці забили 9 голів і пропустили всього один, а з 76 по 90 хв. – забито 11 і пропущено один. У доданий арбітром час забито 2 голи й пропущено один. Із цього випливає, що якихось домашніх заготовок у середнянців не було, а всі досягнення – за рахунок відмінної фізичної підготовки. Результат здобувався в основному з 61 по +90 хв., коли командою було забито 22 голи з 46. Тобто половину голів забито в останні 30 хв. гри. За рахунок чудової фізичної підготовки середнянці в більшості випадків дотискували суперника. Це, до речі, добре видно і через пропущені м’ячі. За перші 60 хвилин гри вони пропустили 17 голів, за останні 30 хв. – усього 3. За перші 60 хв. забито 24 голи, за останні 30 хв. – 22. Ось і відповідь на запитання. Якщо суперник був добре фізично підготовлений або зміг налаштуватися на гру, то результат матчу був непередбачуваний. Що показують розрахунки окремо в першому й другому колі. Так, із 1 по 15 хв. у першому колі середнянці забили 3 голи і пропустили у свої ворота 2. Із 16 по 30 хв. вони забивали 4 рази, а пропускали всього 1 раз, із 31 по 45 хв. було забито 2 голи і пропущено 3!!!. Як бачимо, перший відрізок – 3:2, другий – 4:1, третій – 2:3. Із 46 по 60 хв. забито 5 і пропущено 1, із 61 по 75 хв. забито 3, пропущено – 1, із 76 по 90 хв. забито 7, пропущено нуль, +90 хв. – забито 2, пропущено 0. Отже, четвертий відрізок – 5:1, п’ятий – 3:1, шостий – 7:0, додатковий – 2:0. І тут проблема першого тайму.

Що цікавого по другому колу? 1-15 хв. – 1:1, 16-30 хв. – 3:5, 31-45 хв. – 4:2, 46-60 хв. – 2:2, 61-75 хв. – 7:0, 76-90 хв. – 4:1, +90 хв. – 0:1. Тут також є проблеми першого тайму. Тобто висновок про недоліки у грі середнянців підтверджуються. За підбором гравців, за їхнім класом ФК «Середнє» повинен був боротися за медалі чемпіонату. Де і чому були допущені помилки, розбиратиметься нове керівництво команди, бо В’ячеслав Пінковський покинув посаду головного тренера.

Після перших двох турів ФК «Середнє» очолював турнірну таблицю, після V, VI і XIII – середнянці перебували на другій сходинці турнірної таблиці, після III і X турів команда посідала третє місце. Що похвально, так це те, що середнянці жодного разу за XXII тури не займали місця нижче четвертого. Найкращим бомбардиром команди став Руслан Соскида – 13 голів. Руслан цього сезону в основному виходив на заміну, став джокером команди. Уміння забивати голи Руслану ніколи не зраджувало. Другим за кількістю забитих голів став Іван Скунзяк – 10 м’ячів. Один із кращих футболістів-аматорів області останніх років, не дивлячись на травму, відіграв, як завжди, на хорошому рівні. 5 голів на рахунку Юрія Дано, 4 – Яромира Лободи. Це далеко не межа для талановитих молодих гравців. Василь Красношлик та Михайло Стегура відзначилися по три рази, Євген Мирончук – двічі. По два м’ячі забили молодий Ернест Сверенко та Євген Мирончук. По одному – в активі Олександра Грабаря, Тараса Задорожного, Михайла Чедрика та Юрія Шукаля. Якщо подивимося по ланках, то форварди відзначилися 32 рази, півзахисники – 14. Захисники цього року в середнянців не забивали, що є доволі дивним. Рідко таке буває, щоб Денис Пахомов, Володимир Головачко, Роберт Товт, Артем Підгайний протягом сезону не забили жодного голу. Скоріше за все, саме тут і криється причина невдач. Захисники за сезон забивають, як правило, 6-8 голів. Як бачимо, в «Середньому» вони обмежувалися лише захистом своїх воріт і прагненням підіграти своїм партнерам. Тут проглядається розрив між ланками. Нема монолітності, нема загострення гри з боку захисників, нема домашніх заготовок із підключенням їх принаймні на стандарти.
У цьому сезоні особливих нарікань із боку команд на упереджене суддівство не було. Десять арбітрів обслуговували матчі за участю ФК «Середнє». Найчастіше з середнянцями зустрічався Сергій Дребужан – 4 гри (2 вдома і дві – на виїзді). По тричі на поле ФК «Середнє» виводили Петро Котубей (2+1), Андрій Сімку та Іван Староста. Але обидва арбітри працювали з ними тільки на виїзді. По 2 рази з середнянцями зустрічалися Ярослав Козик (2+0), Сергій Наскалов (2+0), Денис Федяй (1+1). Ще по одному матчу відсудили Віталій Лофинець (1+0), Микола Мондик (1+0), Вадим Запрутняк (0+1). Найфартовішим арбітром середнянцям слід вважати Миколу Мондика, при якому вони переграли ФК «Мукачево» з рахунком 4:1, програючи по ходу гри 0:1. Найвдаліше грали середнянці при Івану Старості – нічия, поразка і виграш.
ФК «Середнє» не спромігся взяти бодай очко у чемпіона, як це зробили «Мукачево» і «Поляна». Більш того, «Середнє» втратило 6 очок у матчах із «Метеором» і два – у тодішнього аутсайдера – воловецьких «Карпат». Якщо б «Середнє» набрало свої очки, про які ми зараз кажемо, то воно б поклало золоті медалі в кубок області. В’ячеслав Пінковський був класним футболістом, він уже став хорошим дитячим тренером, але те, що ФК «Середнє» залишився без медалей чемпіонату, скоріше за все, через відсутність досвіду роботи тренера з дорослими футболістами. Десь у якийсь момент тренер міг втратити невидимий зв’язок із частиною футболістів, що завадило їм повніше розкриватися на полі. В окремих матчах більшість гравців команди не відчували впевненості в своїх силах, що негативно відбивалося на результатах гри. Досвід приходить із часом і звинувачувати в усьому тренера теж не резон. Так, за результат відповідає головний тренер, але коли його запрошують на посаду, керівники повинні теж чимось керуватися. В’ячеслав Пінковський – тренер молодий, але кубок області й четверте місце – хороше досягнення, враховуючи відсутність досвіду роботи з дорослими командами.

Окремо хочеться сказати добрі слова на адресу керівництва клубу. Андрій Андріїв та Богдан Андріїв за три роки у тісній співпраці з селищною радою побудували у Середньому сучасну спортивну споруду, яка сьогодні є однією з найкращих у сільській місцевості області. Брати Андріїви створили всі необхідні умови для хорошого тренувального процесу. І, найголовніше, керівники не зациклились на одному футболі. Кожного року вони знаходять кошти для оплати навчання у вищих навчальних закладах п’ятьох футболістів команди. Оце підхід до вирішення життєво-необхідних питань, приклад для наслідування.

На даний час ФК «Середнє» – один із найперспективніших клубів «Закарпаття».

«Метеор» Пістрялово. Разом із іршавською «Бужорою» – головне відкриття чемпіонату області 2011 року. Президент клубу Іван Горват за відносно невеликий проміжок часу зумів побудувати у селі стадіон, який став окрасою Мукачівщини. Команда «Метеор» за три роки впевнено ввійшла до числа кращих обласного чемпіонату. У цьому році у Пістрялові не дорахувалися очок «Поляна», «Мукачево», «Середнє». Чемпіон області «Берегвідейк» здобув перемогу з великими труднощами. «Метеор» є командою непоступливою, тактично грамотною, з хорошою технічною і фізичною підготовкою. З найкращого боку зарекомендував себе тренер Іван Ковач, який зумів разом з Іваном Горватом створити дружину, перед якою можна ставити високі завдання. П’яте місце Пістрялова в обласному чемпіонаті – успіх, без сумніву, великий. Невеличке село на 250 дворів на рівних грало з командами Мукачева, Ужгорода, Берегова, Виноградова, Поляни, Вишкова, Іршави тощо.

«Метеор» набрав у сезоні 40 очок. У першому колі до скарбнички було внесено 21 очко, у другому – ще 19. Пістрялівці в 22 матчах забили 38 голів у ворота суперника і пропустили у свої 25. У кожному матчі «Метеор» забивав у середньому по 1,73 гола за матч і пропускав по 1,13 гола за гру. У першому колі пістрялівці 17 разів примушували суперників розпочинати гру з центру поля, що дорівнює 1,54 гола за гру. У другому колі цей показник було піднято до 21 голу або 1,98 гола за гру. У той же час пістрялівці в першому колі пропустили 13 голів або 1,18 гола за матч. У другому колі футболісти Мукачівщини ще 12 разів розпочинали з центра поля або 1,09 гола за матч. Найбільшою поразкою для команди був результат гри в Берегові, де підопічні Івана Ковача зазнали невдачі з рахунком 1:5, хоч гра була майже рівною. Найбільше перемог було досягнуто у матчах із «Карпатами» та «Севлюшем». Рахунок матчів 4:0. «Метеор» здобув у чемпіонаті 13 перемог і зазнав 8 поразок. XXI тур пістрялівці не підписували мирних угод, залишаючись єдиною командою, яка грала тільки на перемогу, хоч інколи й зазнавала поразки. В останньому турі метеорівці все ж підписали мирову з воловецькими «Карпатами». Розпочали сезон пістрялівці з двох поразок поспіль, що відкинуло команду на 11 місце. Розпочинаючи з третього туру, «Метеор» розпочав сходження на вершину. Тур за туром пістрялівці піднімалися вгору, і починаючи з VIII туру вже нижче п’ятого місця не спускалися.

А як забивали метеорівці голи по ходу матчів? Із 1 по 15 хв. – 4 голи, з 16 по 30 хв. – 7 голів, із 31 по 45 хв. – 8 голів. Пропускала команда 1-15 – 4 голи, 16-30 – 1 гол, 31-45 – 4 голи. Тобто у першому таймі «Метеор» розпочинав матчі спокійно, а потім до кінця тайму домінував на полі. У першому таймі пістрялівці забили 19 голів і пропустили у свої ворота 9. Ми можемо говорити, що гравців Пістрялова вистачало тільки на перший тайм, коли вони за статистичними даними в першому таймі переграли своїх опонентів. А ось по другому тайму є запитання. Із 46 по 60 хв. – 5 голів, з 61 по 75 хв. – 3 голи, з 76 по 90 хв. – 7, +90 хв. – 1 гол. Пропускали в ці періоди пістрялівці так: 46-60 хв. – 6, 61-75 хв. – 5, 76-90 хв. – 5, +90 хв. – 0. Як свідчить статистика, з 46 по 75 хв. «Метеор» забив 8 голів, а пропустив11. Можемо стверджувати, що фізична підготовка не була на належному рівні. Останні 15 хв. футболісти Мукачівщини йшли на штурм, і цей відрізок вони виграли в суперників 7:5. Тут можна казати, що навіть тоді, коли команда фізично підсідала, гравці знаходили у собі сили, проявляли характер і забивали такі потрібні м’ячі. Те ж саме можемо говорити й про доданий час, де у пістрялівців позитивний результат. Чи могли пістрялівці зіграти ще краще? Звісно могли. Дві поразки від «Бужори», поразка у Виноградові, нічия у Волівці – це зовсім не обов’язкові втрати очок. Причина тут, скоріше за все, у відсутності досвіду виступів на такому рівні. По-друге, втрата «Метеором» Івана Жаренка. Іван уже зіграв за півобласті, але так ніде й не зміг стати лідером. Саме «Метеор» був його командою, саме там він був лідером. Коли Іван пішов у «Поляну», то знову зник з обрію як хороший гравець. Найбільше голів у «Метеорі» забили Валі-заде Муртаза – 7 голів, Олександр Русин – 7, Михайло Калій – 6, Іван Жаренко – 4, Дмитро Дудник – 3, Анатолій Пеца – 2, Василь Кампов, Сергій Лендєл, Олександр Лукашов, Дмитро Неробенко, Антон Тіма, Микита Філатов – по 1. Якщо подивимося по лініях, то побачимо таку картину: нападники – 13 голів, півзахисники – 19, захисники – 3. Як бачимо, півзахист і захист були доволі монолітними і часто брали на себе завершення атак, а от до форвардів є суттєві зауваження. Тринадцять голів не є тим показником, який викликає страх у захисників суперника. Саме напад – найслабкіше місце у грі «Метеора». Коли мобільний захист підсів, у пістрялівців розпочиналися проблеми. Слід зупинитися на грі воротаря команди Юрія Славіка. Юрій довгий період сидів на лавиці в «Закарпатті» і втратив багато, без чого голкіпер не може обходитися. Граючи постійно в основному складі, Юрій ожив і видав кілька чудових матчів. Найбільше матчів «Метеору» відсудив Вадим Запрутняк – 4 (2 дома + 2 на виїзді). По 3 гри в активі Петра Котубея (0+3) та Андрія Сімку (2+1). Дві гри обслуговував Денис Федяй (2+0), по 1 грі працювали Микола Мондик (1+0), Василь Качур (1+0), Віктор Печунка (0+1), Юрій Нагорняк (0+1), Сергій Дребужан (0+1), Іван Староста (1+0), Ласло Зайтлер (1+0), Юрій Шимон (1+0), Валерій Шкура (0+1), Ігор Гарлач (0+1). Таким чином, пістрялівців на поле у 22 матчах виводили 14 арбітрів. Ніхто з арбітрів не вів команду в домашніх матчах і не «топив» у виїзних, у чому велика заслуга комітету арбітрів.

У цьому сезоні «Метеор» посів п’яте місце, але це хороший трамплін до майбутніх перемог. Просто потрібно знати Івана Горвата, Василя Горвата і Івана Ковача. «Метеор» наступного року при такому підході до організації роботи зуміє здивувати багатьох.

Степан Селменський, Спорт Тайм

Ще фотографії       

Система Orphus
 
 




Спонсори НОК
Закарпатського відділення


























Запрошуємо до співпраці всіх бажаючих. Майбутнє нашого спорту, - в наших руках.